Кобеляки, Полтавщина. Сім гектарів пасовищ. Здавалося б — не така вже й велика цифра на тлі тисяч гектарів полтавських чорноземів. Але саме навколо цієї ділянки точиться судова битва, яка може стати прецедентом для всієї Кобеляцької громади. І не тільки.
Суть справи: як пасовища стали ріллею
До Господарського суду Полтавської області скеровано позовну заяву в інтересах Кобеляцької міської ради — про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки площею 7,4056 га. Історія ця бере початок 8 грудня 2020 року. Тоді між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (орендодавець) та Фермерським господарством (орендар) було укладено договір оренди. Ділянка — пасовища, сіножаті. Земля, яка століттями слугувала для випасу худоби. Договір мав чіткі умови, зокрема — категоричну заборону змінювати вид угідь, розорювати сіножаті та пасовища. Однак уже в 2021 році керівник Фермерського господарства самостійно затвердив «Проєкт землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування та впорядкування угідь земельної ділянки». Цим проєктом він одноосібно змінив пасовища на орні землі (ріллю) — шляхом так званої «трансформації».
Іншими словами: взяв у найм пасовище, а почав його орати та засівати.
Що саме порушив орендар?
1. Пряме порушення умов договору. Пункт про заборону зміни виду угідь був прописаний чорним по білому. Орендар його проігнорував.
2. Порушення вимог Земельного кодексу України. Стаття 96 ЗК України зобов’язує орендаря використовувати землю за цільовим призначенням. А він — змінив.
3. Порушення ст. 37 Закону України «Про охорону земель». Ця норма вимагає використовувати земельні ділянки відповідно до природоохоронного режиму. Розорювання пасовищ та сіножатей без належного обґрунтування — пряме порушення.
4. Самоуправне затвердження проєктної документації. Керівник ФГ затвердив проєкт землеустрою, який суперечив договору, без погодження з орендодавцем.
Решетилівська окружна прокуратура, виявивши порушення, звернулася до суду. Судовий розгляд триває.
ЕКСПЕРТНИЙ КОМЕНТАР: Що каже закон?
Ми звернулися за фаховим роз’ясненням до юриста, який спеціалізується на земельному праві.
«Ситуація, коли орендар самочинно змінює вид угідь — розорює пасовища чи сіножаті, перетворюючи їх на ріллю, — є, на жаль, поширеною, але від цього не менш незаконною.
По-перше, орендар порушує статтю 96 Земельного кодексу України, яка прямо зобов’язує використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Якщо в договорі чітко зазначено “пасовища” — орати там не можна. Крапка.
По-друге, згідно зі статтею 53¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, розорювання пасовищ і сіножатей тягне за собою штраф: для громадян — від 340 до 850 грн, для посадових осіб — від 850 до 1700 грн. Суми невеликі, але це лише адмінвідповідальність.
По-третє, і це найголовніше: стаття 32 Закону України “Про оренду землі” дає орендодавцю право вимагати дострокового розірвання договору, якщо орендар використовує землю не за призначенням або порушує умови договору. Саме це зараз і робить Кобеляцька міська рада.
Окремо наголошу: позиція Верховного Суду в цьому питанні чітка. Ще в постанові Великої Палати ВС від 1 червня 2021 року у справі № 925/929/19 суд зазначив: користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати їх відповідно до того виду використання, за яким ці ділянки були передані власником. Зміна виду використання без згоди власника — це порушення.
Перспективи в Кобеляцької міської ради — добрі. Судова практика свідчить: якщо порушення умов договору доведено (а тут воно наявне — зміна угідь всупереч забороні), суди зазвичай стають на бік орендодавця. Показовий приклад — справа № 917/839/22, де Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду 15 квітня 2025 року підтримав позицію прокуратури щодо розірвання договору оренди саме через нецільове використання землі на Полтавщині.»
— коментар підготовлено на основі аналізу земельного законодавства України та практики Верховного Суду.Це не поодинокий випадок. На жаль, випадок на Кобеляччині — не перший і, певно, не останній. Ось лише два паралельні приклади з Полтавщини.
Приклад №1. Справа № 917/67/21
Глобинська окружна прокуратура подала позов в інтересах держави до ПСП «Дружба» із Семенівської громади. Ситуація — дзеркальна: земельні ділянки загальною площею 140 гектарів, які мали бути сіножатями, підприємство використовувало як ріллю, засіявши соняшником. Акт перевірки Держгеокадастру зафіксував нецільове використання.
Приклад №2. Справа № 917/839/22
Лубенська окружна прокуратура в інтересах Хорольської міської ради — проти СВК «Багачанський». Земельна ділянка 25,3 га використовувалася з порушенням умов договору. 15 квітня 2025 року Касаційний господарський суд Верховного Суду залишив у силі рішення про розірвання договору оренди. Орендар втратив право на землю.
Хто має замислитися?
Для орендарів
Договір — не формальність. Зміна виду угідь «на свій розсуд» може коштувати вам права оренди. Судова практика 2024–2026 років показує: суди дедалі частіше стають на бік громад.
Для громад
Кобеляцька міська рада продемонструвала принципову позицію. І це сигнал для інших громад — не заплющувати очі на порушення. Земля — ресурс, який має служити людям, а не окремому бізнесу.
Для пайовиків
Уважно читайте договори оренди. Якщо ви передаєте пасовище — маєте право контролювати, чи не оре його орендар. Ваша земля — ваше майбутнє.
Що далі?
Кобеляцька справа ще не завершена. Суд триває. Але сам факт звернення до суду — перемога здорового глузду. Громада показала, що не готова миритися з порушеннями.
А чи стане ця справа прецедентом — покаже суд.
Поділитись цим записом
Залишити відповідь